• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Новини
  • КРУГЛИЙ СТІЛ «Профільне навчання в сучасній загальноосвітній школі: реалії та перспективи»

КРУГЛИЙ СТІЛ «Профільне навчання в сучасній загальноосвітній школі: реалії та перспективи»

2014-11-12

Портал «Освітня політика» провів «круглий стіл», на якому була обговорена проблема профілізації освіти. Її актуальність підсилюється тим, що саме зараз у Міністерстві освіти і науки України триває підготовка нової редакції Концепції профільного навчання в старшій школі. http://www.mon.gov.ua/ua/pr-viddil/1312/1390288033/1402388614/

Проаналізуємо думки учасників «круглого столу», коментарі й зауваження, що надійшли на портал «Освітня політика» та сайт Міністерства освіти і науки України, згідно з питаннями, які виносилися на обговорення:

1. Чому діюча модель профілізації навчання школярів у рамках традиційної школи І – ІІІ ступенів є неефективною?

По-перше, не всі навчальні заклади, які працюють за рівнями профільного та поглибленого навчання, мають ціннісну місію та вищий рівень якості освіти.

По-друге, відпрацьована система профільної освіти в ЗНЗ, які впроваджують профільне навчання, обов’язково має поєднувати наступність компонентів від початкової до старшої школи та визначає таку структуру: профільний інтерес (1-4 кл., початкова школа); профорієнтаційна мотивація (7-8 кл., основна школа); допрофільна підготовка (8-9 кл., основна школа ); профільне навчання (10-11 кл., старша школа). Кожний компонент має свої особливості та обов’язково забезпечує наступний етап щодо підготовки впровадження профільного навчання, в основі якого лежать управлінські моніторингові дослідження (відстеження результату) з своєчасною корекцією навчальним закладом. Нехтування моніторингом в управлінні профільної освіти призводить до того, що переваги профільного навчання проявляються недостатньо у старшій школі. Надія Василенко

Реалии профільного обучения нерідко вызывают удивление. Например, класс филологический, а на олимпиаду по математике и физике все равно нужно детей готовить. Да еще и призовых мест тоже требуют! Абсурд полный! Кроме того, количество олимпиад, конкурсов, турниров, фестивалей, кубков, очных, заочных, онлайновых, районных, городских, областных, международных... скоро будет больше, чем уроков на неделе. А еще мероприятия по воспитательной линии... Классы полупустые – дети либо готовятся, либо репетируют чего-то там, либо участвуют в чем-то в учебное время... Самира

Організація допрофільного та профільного навчання має значні труднощі, особливо в сільських школах з малою наповнюваністю класів. Там профілізація часто виливається в профанацію. Ірина

Сьогодні не викликає сумніву потреба у впровадженні профільного навчання. І важливе значення має підготовка педагогів до викладання профільних спецкурсів, факультативів, науково-методичного забезпечення профільних предметів. Не повністю вирішена проблема й матеріально-технічного стану навчальних кабінетів, особливо сільських шкіл. Вікторія

Питання профільного та допрофільного навчання сьогодні, на мою думку, надзвичайно актуальні. Запроваджуючи профільне навчання в школі, ми готуємо наших вихованців до свідомого вибору майбутньої професії, реалізуємо принцип особистісно орієнтованого навчання. Та вважаю, що проблему профілізації легко можна розв’язати в міських школах, у сільських є певні труднощі. По-перше, мала наповнюваність класів. По-друге, відсутність належної матеріальної бази. По-третє, необхідність забезпечення всіх учителів навчального закладу годинами. В.Іванова

Тема круглого столу актуальна. Профільне навчання за рахунок змін структури, змісту і організації освітнього процесу повніше враховує інтереси, нахили та здібності учнів. Проте на даний час ввести профільне навчання в сільській місцевості складно. По-перше, там слабка матеріально-технічна база навчальних закладів. По-друге, мала кількість учнів у класах. По-третє, має місце непідготовленість батьків до профільного навчання своїх дітей. Олександрійський РМК

Безперечно, профілізація навчання – річ потрібна й актуальна. Але для її повноцінного здійснення має бути створена належна навчально-матеріальна база. На сьогодні такої бази в переважній більшості навчальних закладів України немає. В організації профільного навчання отримується такий собі "безмашинний варіант навчання інформаційним технологіям", що трохи смішно й сумно. Наталя

2. Локальні педагогічні системи з профільної освіти старшокласників на теренах України, що є ефективними.

Зразком ефективної педагогічні системи з профільної освіти є Український гуманітарний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка (директор - Г.Сазоненко). http://www.uhl-edu.kiev.ua/

Взаємопартнерство в системі «Ліцей – Університет» здійснюється з метою реалізації Концепції профільної освіти, що виявляється у таких формах співпраці:

– викладання профільних дисциплін, спецкурсів та факультативів викладачами Київського національного університету імені Тараса Шевченка, докторами, кандидатами наук, доцентами, аспірантами;

– участь ліцеїстів та вчителів у науково-практичних конференціях, семінарах, що проводять інститути та факультети Університету;

– здійснення наукового супроводу учнівських дослідницьких робіт МАН викладачами Університету;

– проведення для ліцеїстів традиційних профільних першовересневих лекцій викладачами Університету;

– організація та проведення міжнародних, всеукраїнських симпозіумів та форумів;

– підготовка програм, підручників, науково-методичних посібників;

– призначення іменних стипендій видатних учених-викладачів Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Ліцей – акмеологічний навчальний заклад, на базі якого реалізується один із найперспективніших теоретичних напрямів оптимізації шкільної освіти – акмеологія як інтегрована філософсько-психолого-педагогічна галузь наукових знань. Ліцей об’єднав найкращі навчальні заклади України, ближнього і дальнього зарубіжжя. З метою творення європейського простору високоякісної освіти для майбутнього 26 червня 2004 р. було засновано елітний освітянський «Партнер»-клуб Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Ірина Головай

Ще одна педагогічна система з профільної освіти, яка ефективно працює, фізико-технічний ліцей(ФТЛ) при Херсонському національному технічному та Дніпропетровському національному університетах, м. Херсон http://www.ftl.kherson.ua ФТЛ пропонує наступні форми роботи:

• Уроки у вигляді лекцій та практичнихзанятьіз застосування теорії

• Позаурочні заняття (поточні консультації,тематичні предметні «занурення»,спецкурси й факультативи,навчальна науково – дослідницька робота учнів тощо).

У ФТЛ передбачається вивчення інтерактивними методами двох західних мов (англійська, французька чи німецька/іспанська) та щорічні візити ліцеїстів до Франції та Англії.

З майже двадцятирічного досвіду роботи колективу фізико-технічного ліцею м. Херсона визріла успішна практична модель «Ліцей як саморозвивальна освітня система», де:

• ліцей – це заклад виключно для старшокласників;

• ліцей – це технологія поєднання сучасних, але реально доступних українському вчительству форм та методів роботи, адекватних як інтелектуальній еліті старшокласників, так і широкому колу школярів, котрі орієнтуються на професії наукоємного змісту.

Навчально-практична політика ліцею опирається на принцип «навчає один учитель, а атестують підготовку його учнів інші – незалежні експертні комісії».

Учителі ліцею мають можливість працювати без:

• поточних домашніх завдань;

• вузької залежності від підручника;

• виклику учнів до дошки;

• оголошення оцінок перед всім класом;

• поточно-накопичувального оцінювання формальних знань;

• адміністративного контролю конспектів уроків;

• поточно-накопичувального відвідування уроків адміністрацією;

• обов'язку чергувати по школі;

• обов'язку бути класним керівником;

• застосування до учнів репресивно-силових форм мотивації та інших «впливів», характерних посттоталітарним педагогічним системам.

Ще одним аспектом інноваційної технології ФТЛ є виключно письмова форма атестації рівня компетентності учня з усіх предметів, а також формування семестрових оцінок винятково за підсумками комплексних тематичних атестацій. Володимир Бєлий

Особисто я, як людина, що працювала в кінці 90-х в профільних класах (хіміко-біологічних) і зараз, працюючи на природничому факультеті у виші та маючи змогу спілкуватися з вчителями-практиками на курсах підвищення кваліфікації, хочу підтвердити - більшість учителів ЗА введення профільного навчання. Проте, дійсно, це має враховувати матеріальні можливості школи, кадровий склад і потреби дітей та батьків. З ліцеями і спецшколами все ясно, а от в багатьох звичайних міських школах пішли таким шляхом - 2 (чи більше) паралелі - гуманітарна і природнича (причому йде психологічна і профдіагностика у 8-9 класах, робота з батьками). Причому у природничників перші 3-4 уроки ідуть базові предмети, а далі клас ділиться на 2 групки - в одній фізика і математика на профільному рівні викладаються, в іншій - біологія, хімія іноді географія на профільному (а фізика і математика - на академічному). Діти розділяються на 5-6 уроках. Плюс потім є додаткові факультативи для бажаючих. Вчителі відзначають реальні результати. Руслана

Сучасні методи диференційованого навчання, які були й до "комп'ютерної ери", тим паче сьогодні повинні бути найбільш актуальними у застосуванні. Саме це, ще наприкінці 80-х років, зрозумів Віктор Олексійович Поярков, розбудувавши цілий НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ТРЕСТ, якій згодом, на відміну від відомого фільму не "ЛОПНУЛ", а дав життя передовим навчальним закладам м. Кіровограда: Кібернетико-технічний коледж, Ліцей (СШ № 8), Гімназія нових технологій навчання, НВО "Вікторія-П". Усі вони продемонстрували живучість, конкурентоздатність в освітньому просторі міста. Причина цього, на мою думку - саме у створеній ще 20 років тому системі диференціації та індивідуалізації навчання і контролю, яка сьогодні успішно використовується в організації профільного навчання. О.Іванов

Структура Кіровоградського НВО (директор - І.Яковлев), що був створений на базі школи № 8, дає великі можливості обрати відповідно до своїх інтересів, здібностей і бажань напрям здобуття загальної середньої освіти та отримати поглиблені знання, уміння та навички з певного циклу навчальних предметів, а саме: математичного, біолого-хімічного, економіко-правового, професійної підготовки. До складу НВО входить спеціалізована школа, природничо-економіко-правовий ліцей і позашкільний центр. Спеціалізована школа - це класи пропедевтичної ранньої профорієнтації (1-4 кл.), класи інтенсивної та ранньої спеціалізації (5-7 кл.) та класи допрофільного навчання (8-9 кл.). Метою діяльності спеціалізованої школи є виявлення інтересів учнів, перевірка їх можливостей, наступність навчання. Природничо-економіко-правовий ліцей - це класи природничого, економіко-правового та технологічного профілів. Метою роботи педагогічного колективу ліцею є задоволення потреб і розвиток здібностей учнів у певній галузі пізнавальної діяльності. Навчальний заклад підтримує і розвиває різні типи обдарованості. Сприяє цьому і робота позашкільного центру. НВО здійснює навчально-виховний процес за різними формами навчання: уроки, лекції, лабораторно-практичні та семінарські заняття, диспути, навчально-виробничі екскурсії та підготовку кваліфікованих робітників з професії водій автотранспортних засобів категорії «В». Поглиблена підготовка учнів досягається у результаті вивчення спеціальних курсів, факультативів, курсів за вибором, відвідування занять у гуртках, клубах, студіях позашкільного центру. Поряд із традиційними формами та методами організації навчальних занять у НВО застосовуються інноваційні технології та проектування, конструювання, моделювання, пошуково-дослідницька робота. Моніторинг діяльності закладу, що здійснюється методичною службою міста, підтверджує високу її результативність. Л.Якименко

3. Погляд у майбутнє профільного навчання:бачення «архітектури» профільної освіти старшокласників та допрофільної підготовки учнів (структура загальноосвітньої школи, мережа спеціалізованих закладів тощо); бачення контенту профільного навчання (навчальні плани, програми тощо); бачення контингенту учасників процесу (відбір учнів та педагогів тощо).

Проект нової редакції Концепції профільного навчання в старшій школі викликав неоднозначну реакцію педагогів (і науковців, і практиків). Оцінки були різними, інколи діаметрально протилежними.

Наші вітання МОН і окремо Павлу Полянському: нарешті маємо дійсно сучасний концептуальний проектний підхід з гарною системною перспективою. Владимир Белый

Возмущению нет предела. Зачем оно нужно это профильное обучение? Для этого существуют разные профтехучилища и вузы. Детей в 10 кл. остается мало, и создать четыре класса нет возможности. Например: 2 ребенка из 15 хотят изучать биологию. Но ради них не хотят создавать биологический класс. Так что же им, придется изучать математику? И после этого поступать в медицинский ВУЗ. Уберите это безобразие под названием "профильное обучение". Татьяна

Проблема, найшвидше, в тому, що в інваріантній складовій навчального плану надто перебільшена кількість навчальних предметів (з точки зору можливостей до об'єму засвоєння інформації дитиною шкільного віку). Адже є якісь санітарні норми дозування наукової (навчальної) інформації школяреві. За цією гонитвою "всесторонне развитой личности" ми не бачимо, не вивчаємо і не ВРАХОВУЄМО в виборі профілю для школи психологічних особливостей наших школярів (темперамент, тип інтелекту, нахили, потреби, інше). Найчастіше не школа адаптується до потреб школяра, а, навпаки, змушуємо школяра адаптуватися до пропонованих профілів. А це - заперечення особистісно-орієнтованого підходу. Якби в інваріантній складовій було менше ОБОВ'ЯЗКОВИХ предметів, то було б більше потенційних годин для профільних предметів. При цьому я вважаю, що профілі мають замовляти учні та батьки на основі психологічної діагностики та за бажанням дітей та батьків, які, фактично, є ЗАМОВНИКАМИ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ. ВИКОНАВЦЕМ цих послуг є школа (педагоги). Тому, якби була менша інваріантна складова навчального плану, то години для профільних курсів вивільнилися б. Тут проблема ще і в зайнятості педагогів: педагоги, які були б задіяні для забезпечення профільних занять (за вибором і бажанням) змушені були б працювати досить ефективно. Адже, тільки до компетентного, високопрофесійного, такого, що може і вміє зацікавити дитину, йшли б учні в післяурочний час на профільні заняття. Я думаю, що це створило б здорову конкуренцію між педагогами, бо і оплата праці мала б залежати від оцінки їх діяльності самими ЗАМОВНИКАМИ (дітьми та батьками) таких освітніх послуг. Цього досягти на сьогодні швидкими темпами неможливо, бо треба змінювати підходи до педагогічного навантаження, оплати праці і інше. Думаю, що це плани на перспективу. Досвід такий у світі є, тому варто розпочинати такі реформи в нашій освіті. Рано чи пізно ми все одно до цього прийдемо, якщо хочемо досягти особистісно-орієнтованого підходу до розвитку КОЖНОЇ особистості школяра.Галина

Концепція цікава та сучасна, але, знаючи виконавчу вертикаль на рівні районів, можу передбачити, що буде дуже вільне трактування її положень. Найбільші зміни будуть вноситися на місцях прикриваючись відсутністюбюджетних коштів. Місцеві " князьки " будуть до хрипоти доводити, що це в нашій місцевості не потрібно. І "різати" до неможливості. Василь Іванчак

Концепція на рівні "дорожньої карти" розвитку профілізації середньої освіти безумовно гарна. Щоправда, не знайшов жодного слова про наукову освіту, хоча система МАН в Україні є поки що єдиним прикладом такої освіти на пострадянському просторі. Хотілось би також побачити хоча б одну модель реалізації профільності освіти на конкретному прикладі навчального закладу або їх об'єднань. Сподіваюсь також на висвітлення місця профільної школи у загальній моделі, що вибудовується для системи освіти загалом. Ігор Чернецький

Думаю, неправильным будет объединять предметы: физика, химия, биология и т.д. в один «природознавство». Будем учить детей всему по чуть-чуть. А с какой подготовкой пойдут наши выпускники в военные училища: будущие артиллеристы, связисты и т.д. Я уже молчу о Харьковской авиационной академии, Одесской академии связи. Разве нам не нужны физики – ядерщики для обслуживания атомних станций? Иван

Люди!!! Профіль може бути лише фізико-математичним. Відірвати фізику від математики - дебілізм вищої проби. Проект складали якісь «враги народа»!

Олекса Позняк

Наша освіта 10 років іде гуманітарним шляхом. І що ми отримали? З того, що пропонується у концепції профільної освіти, мій висновок - її готували не вчителі, максимум - залучались учителі ліцеїв та гімназій. Особливості сільської школи у ній не знайшли жодного відображення. Шкільні округи і опорні школи впираються в одну велику проблему, яка невідомо коли буде вирішена - У НАШІ ДОРОГИ (особливо взимку: ожеледь, сніг і відсутність освітлення). Ірина Сухарська

Гладко было на бумаге...."4. Наявність необхідної нормативно-правової бази, яка охоплює всі питання й особливості профільного навчання, зокрема, фінансування загальноосвітніх навчальних закладів"… ФІНАНСУВАННЯ! Владислав Бріткін

Приємно, що нинішній проект містить широке коло базових предметів. Приємно, що мова йде про "Зарубіжну літературу", яка із ідеологічних переконань попереднього очільника МОН стала називатись "Світова література". Сподіваюсь, що це "тонкий натяк" на зміну назви цього предмета наразі. Приємно, що з переліку зник розділ "Обов’язково-вибіркові предмети" (тут точно пахло корупцією, бо всі предмети з даного переліку були "замовними", зокрема, "Фінансова грамотність"). Спочатку насторожила простота викладу в проекті нормативно-правового документа та його нерозлога структура, але може й правильно: менше слів - більше діла. Хотілося б, щоб уважніше віднеслись до профілізації в сільській школі. Не можна її губити. Під час освітньої полеміки на сторінках ФБ більшість визнала: "ЖИВА ШКОЛА - ЖИВЕ СЕЛО"... Валентина Кодола

Широку дискусію викликали питання щодо обсягу, ролі й місця в навчальному плані профільної школи природничо-математичних та гуманітарних предметів.

Схоже на те, що природничі науки вирішили поховати. Знання української та іноземної мови обов'язкове, але ці знання не створять нові технології чи виробництво, не вилікують людину, не збережуть залишки природи... Практична реалізація такої концепції призведе до масової фізичної (хімічної, біологічної) та й математичної безграмотності. Подивіться на школи навколо Вас! Чи багато з них введуть природознавчий профільний рівень у навчанні? А зважаючи на "гуманітарну" спрямованість побажань батьків (іноземні мови, юриспруденція, економіка) школам цього і не потрібно буде робити. Хто, а точніше, скільки абітурієнтів зможуть вступити до ВНЗ на ті самі природничі спеціальності? До того ж в реальній безперервній освіті діє принцип доміно, у тому сенсі, що зниження якості на перших рівнях призведе до цього ж на наступних - у ВНЗ. Хоча б тому, що отримання вищої освіти передбачає багато часу на самостійне опрацювання матеріалу, а не маючи базових знань, це неможливо. Отже, така просякнута "гуманітарністю" освіта може створити реальну небезпеку залишити державу не тільки без фундаментальної науки, яку вже й так майже знищено, а й без інженерів, технологів, біологів тощо. Невже не зрозуміло що тільки мовами та суспільствознавством не підняти економіку, не зберегти природу. Я вже не кажу про обороноздатність. Цікаво, скільки фахівців з природничих наук входили до авторського колективу цієї концепції? Віктор Гассо

Либо по злому умыслу, либо по недомыслию составлена обсуждаемая Концепция...
Акценты расставлены даже в мелочах. Перечень базових предметов дан не по алфавиту, а надо думать в порядке значимости: "українська мова", "література", "іноземна мова", "історія", "суспільствознавство", потом оторванная от физики "математика" и наконец "природознавство", в которое втиснуто все то, что является залогом обороноспособности и конкурентноспособности любой страны в современном мире: физика, химия, биология, а заодно и география с астрономией. Сделано все возможное, чтобы дети, получивши базовый уровень, не смогли выбрать ни одну из естественно-научных, инженерных и технических специальностей, а Украина в долгосрочной перспективе лишилась своїх лидирующих позиций в самолето-ракетостроении и во всем том, чем наша страна, кроме сырья, могла бы торговать с окружающим миром. Олег Орлянський

Наскільки я зрозуміла, біологія, хімія, фізика будуть вивчатися лише на профільному рівні. Ви загубите ці предмети повністю. Наші школи мають низьку наповнюваність класів. Створити профілі природничого спрямування складно. Вони не у фаворі, але звідкіля медичні університети будуть брати майбутніх студентів? Вихолощення природничих дисциплін - це величезна помилка. Хто буде лікувати людей? Нам потрібні лише гуманітарії??? Лада

Мені нещодавно повідомив знайомий директор автопарку таку інформацію: «У мене водіями маршруток в основному правники та політологи». Основна маса і в 10-11 класах не знає куди іти, ринок праці постійно змінюється, а ви хочете щоб у 8 класі все вирішилось. Олекса Позняк

Коли МОН України і керівництво держави нарешті зрозуміє, що суспільними (гуманітарними) науками країну не підняти? А об'єднання всіх дисциплін, які так потрібні для розвитку держави, у природознавство взагалі профанація. Поки в ЗОШ не повернуться лицем до фізики, хімії, біології та математики, ми так і будемо "банановою" республікою. Тому, панове, добре думайте перш ніж щось приймати! Микола Воловий

Мне кажется, что вы очень далеки от того, как "гуманитарии" "забивают" головы ученикам. Современная методика гуманитарных предметов нацелена на развитие логического мышления, разным видам анализа, тренировку процес сов памяти. Да и начали мы говорить о разных вещах, к сожалению. Относительно выбора ученика, это очень сложно. Просто об этом говорить в том случае, когда не работаешь с детьми. В чем может бать убежден ученик 7 класса? В том, кем он хочет быть в будущем? Это абсурд. Не всегда ученики 11 класса, при общении с ними, знают о своїм профессиональном выборе. Поэтому и ЗНО выбирают: историю и математику. Про запас... Тут, прежде всего, надо учитывать материальную базу учебного заведения, подготовку учителя, который действительно сможет подготовить ученика. Поэтому, в средней образовательной школе "Зміст профілю навчання реалізується у відповідній системі навчальних предметів і курсів, що має такі складники: 1) базові навчальні предмети, які вивчаються на рівні стандарту; 2) профільні предмети (таких предметів реально не може бути більше трьох; як правило, їх два); 3) курси за вибором. ". И это правильно... Кира Телятник

Беззаперечно - майбутнє за природничими науками, але як же ідеологія? Думаю, останні події на Україні це довели. Особливо показова ситуація на Сході. Тому суспільні науки мають важливе значення. Нинішня пропозиція вивчення базових дисциплін цілком логічна. Якщо дитина гуманітарій, то ви аж ніяким чином не перелаштуєте її на природничі потреби. І навпаки, математичний склад розуму залишиться математичним. Але чи можна розвинути пам’ять без читання та заучування віршів? Сучасні тенденції у відношенні до читання зовсім не вселяють райдужних перспектив. Ви знаєте, скільки нам гуманітаріям доводиться докладати зусиль, щоб розвивати мислення на уроці. Адже творине просто прочитуються, вони аналізуються. Власне кажучи, аналіз невід’ємний у математиці, фізиці, хімії... Тому формула така: Читання-Пам’ять-Мислення. Повторюсь ще раз, що нинішня схема вивчення дисциплін із залученням варіативного, профільного складників та курсів за вибором, як на мене, доцільна... Валентина Кодола

Учасники обговорення подають своє бачення перспектив, структури та змісту профільного навчання.

1. Інваріантна складова - універсальний профіль для всіх (рівний доступ до якісної освіти, єдиний навчальний план для усіх шкіл, відсутність для проблем учнів у разі зміни місця проживання, школи) - 28 -30 годин.

2. Варіативна складова (на профілізацію) 8-10 годин, які діляться по 2 години на профілі (гуманітарний, фізико-математичний, природознавчий (хімія, біологія, географія), суспільствознавчий) і фінансуються в обов'язковому порядку.

Звичайно, вона має свої вади, але ближче до шкільних реалій і не потребує значних коштів! Ірина Сухарська

Профильная школа может бать такой по структуре (при 5 учебных днях):

1. Базовый модуль (4 урока в день, с 8-00 до 12-00);

2. Перерыв на обед, отдых и переход в другие учреждения по профилю (с 12-00 до 13-30);

3. Профильный модуль (3 урока в день, с 13-30 до 17-00). Оба модуля обязательны, причем, ученику профильный модуль можно менять каждый семестр по желанию. В профильный модуль входят не только стандартне предметы, ученик может посещать профильные ПТУ, курсы от предприятий, студии и т.д.

ВСЯ система довузовской підготовки должна динамічно взаимодействовать, реагировать на рынок труда, самоопределение подростков в выборе профессий. В атестат идут оценки по базовому профилю, отдельно по профильному предметному, отдельно по профильно-практическому направлению. Все в строгом соответствии с нагрузочными часами. Систему надо менять полностью или ввести 9-тилетку, а дальше - ПТУ, лицеи при ВУЗах, колледжи и пр. Самира

Очевидно, что если мы хотим в будущем конкурировать в области промышленных технологий, в первую очередь, необходимы два профиля:

1) физико-математический

2) химико-биологический (вместе или раздельно).

А физика, как мировоззренческая наука и основа большинства современных технологий, должна изучаться в любых класах как минимум на академуровне. Олег Горлянський

Вважаю, що обов'язковими предметами повинні бути українська мова, література, математика, фізика, іноземна мова, фізична культура, етика, інформатика, психологія відносин, правознавство, і тільки на рівні практичного повсякденного використання, а далі кожна дитина повинна сама обирати, що їй вивчати поглиблено. Слід зобов'язати школу вивчати професійні здібності у дитини, і допомагати батькам і дитині у виборі професії. Фізкультуру зробити фізкультурою, а не вивченням термінів і теорій фізичного розвитку. Зробіть, будь ласка, школу приємним навчанням, а не каторгою, Дитина хоче все вивчити, що задають, і при цьому стає хворою, закомлексованою, перевантаженою, і на завершення, так нічого і не вивчила для життя. Наталія Копилаш

Доки не буде прив’язки профілізації навчання до запиту держави на необхідну професію і до першого робочого місця, доти усі ваші проекти будуть профанацією! Директор школи, Волинь

Кожний учасник освітнього профільного процесу повинен зрозуміти, що Концепція профільного навчання в старшій школі (проект МОН 2014 року) визначає лише специфічний засіб розуміння, основну точку зору, конструктивні принципи у видах особливої професійної діяльності; комплекс різних поглядів, пов’язаних меж собою; пропонує шляхи вирішення визначеного загального завдання. Наступним етапом є побудова Концепції профільного навчання в старшій школі навчального закладу, яка повинна визначати стратегію конкретних дій навчального закладу. На сьогодні є великі труднощі у створенні такої професійної Концепції, насамперед, це залежить від позиції МОН та від повноважень щодо її реалізації на місцях.

Підсумовуючи можна зробити висновок, що МОН задекларувало, в основному, свої наміри та надала дозвіл кожному окремому керівнику школи організувати можливий варіант профільної старшої школи за потребами громади, учнів та їхніх батьків шляхом надання освітніх послуг навчальним закладом. В той же час поклала відповідальність за професійність вибору варіанту структури профільної освіти як гаранту рівного доступу до якісної освіти всім учасникам освітнього процесу навчального закладу. Вирішення цього завдання залежить від часу та покладається на професіоналів. Для успіху вибору профілю потрібно керівнику володіти різними видами управлінської комунікації для формування спільної єдиної думки всіх учасників освітнього профільного процесу, створити умови для впровадження профільного навчання, починаючи від побудови системи профільної освіти, яка повинна включати цінності, місію та імідж навчального закладу; методику творчої активності особистості в умовах проектної діяльності; механізми залучення різних ресурсів для розвитку сучасної матеріально-технічної бази; технологію заохочення всіх учасників навчального процесу тощо. Керівники профільного навчального закладу повинні оволодіти соціокомунікативною компетентністю, цим самим забезпечити розвиток професійної компетентності педагогів та формування ключових і предметних компетентностей учнів. Вчитель має бути спеціалістом нового формату, використовувати досвід роботи у старших класах за програмами поглибленого та профільного вивчення всіх шкільних дисциплін. Головним чинником як був, так і залишається рівень володіння педагогом сучасним науково-практичним змістом своєї дисципліни. Надія Василенко

Проект Концепції чітко визначає зміст, структуру, способи організації профільного навчання та умови її реалізації. Підтримую думку Василенко Н.В. про те, що Концепцію профільного навчання старшої школі (проект 2014 р.) можна взяти за основу підготовчої роботи як близької перспективи розвитку профільної освіти 2014-2018 років. На жаль, визначено 10 обов’язкових навчальних предметів, які мають забезпечити профільний рівень навчання учнів 10-11 класів. На мій погляд, враховуючи європейський досвід розвитку освіти, їх повинно бути менше, що сприятиме збереженню здоров’я учнів та розширенню більшого спектра курсів за вибором для задоволення тих пізнавальних інтересів та індивідуальних освітніх потреб учнів, що перебувають поза межами обраного ними профілю навчання. Марцеліна Пахолівецька

ВИСНОВКИ

1. Проблема впровадження профільного навчання в системі загальної середньої освіти є актуальною. Ніхто із учасників «круглого столу» не поставив під сумнів необхідність такої діяльності.

2. Серед причин неефективності діючої моделі профілізації навчання школярів у рамках традиційної школи І–ІІІ ступенів на перший план виходять:

– відсутність необхідної матеріально-технічної та навчально-методичної бази;

– брак кадрів (педагогічних працівників, що мають достатній рівень кваліфікації для роботи в профільних класах, та лаборантів);

– відсутність системного моніторингу процесу впровадження профільного навчання;

– невідповідність у більшості випадків обраних навчальними закладами профілів навчання реальним потребам учнів та суспільства;

– недостатній рівень роз’яснювальної роботи з батьками та роботи щодо залучення їх до активної участі в процесі впровадження профільного навчання;

– брак контингенту учнів, необхідного для педагогічно обґрунтованої та суспільно доречної профілізації старшої загальноосвітньої школи (особливо серйозною ця причина вважається для сільської школи).

3. В Україні є зразки вдалих локальних педагогічних систем з профільної освіти старшокласників, результати функціонування яких мають вивчатися і узагальнюватися методичними службами та відповідними структурами Міністерства освіти і науки. На базі навчальних закладів, які мають високу результативність роботи щодо впровадження профільного навчання та допрофільної підготовки учнів, можуть бути організовані експериментальні майданчики щодо перевірки інновацій та реалізації конкретних завдань згідно з новою концепцією.

4. Проект нової редакції Концепції профільного навчання в старшій школі викликав неоднозначну реакцію педагогів (і науковців, і практиків). Оцінки були різними, інколи діаметрально протилежними. Це стосувалося як розуміння концептуальних засад проблеми, так і бачення «архітектури» профільної освіти старшокласників та допрофільної підготовки учнів, контенту профільного навчання та контингенту учасників цього процесу. Більшість учасників обговорення головним недоліком нової концепції вважають її гуманітарну спрямованість та відсутність необхідної уваги до предметів природничо-математичного циклу. Деякі з них в досить різкій формі висловлюють свою незгоду з «відриванням» математики від фізики, підкреслюючи, що профіль може бути лише такий: фізико-математичний. У кількох виступах та коментарях висловлювалися зауваження стосовно початку профілізації (з 8 класу – це дуже рано, учні цього віку не здатні чітко сформулювати свої плани на майбутнє, зокрема, й стосовно своєї професії).

5. Кілька учасників обговорення подають власні моделі профільного навчання, які, без сумніву, варті уваги розробників нової концепції.

6. Більшість учасників дискусії вважають за можливе підготовлений Міністерством освіти і науки України проект Концепції профільного навчання взяти за основу для подальшої роботи, підкреслюючи при цьому необхідність його суттєвого доопрацювання.

Кiлькiсть переглядiв: 335